Статті
Нотатки про архітектуру, AI-агентів та LLM у продакшені — серіями та окремими постами.
Нові публікації · 21
- 07 Генератор відео, частина 7: як я перевіряю, чи модель зберігає героя · Video Generator Двоє героїв, круасан та експерименти у Vini Studio. Як я перевіряю сталість персонажів, відтворюю збої й змінюю гіпотезу, коли наступна перевірка їй суперечить.
- · Скільки компанії вміщується в одній людині AI дозволяє одній людині робити дедалі більше. Що тоді залишиться від звичних команд — і скільки рішень витримає сама людина?
- 02 CRM на Markdown, частина 2: 27 годин, 23 коміти й каталог провалів · CRM на Markdown Анатомія CRM на Markdown, зібраної з ШІ-агентом на живому проєкті, — розказана через провали, бо саме з них виросло кожне правило. Чужа фраза, записана як голос власника; готовий коментар, опублікований під чужим постом; мовчання користувача, пояснене продуктом, поки людина переїжджала. Три породи провалів — дані, процес, інтерпретація — з механізмом і ціною кожного; чотири рішення, скасовані через години після ухвалення; і головний урок усієї затії: правило без сторожа не виживає — навіть у того, хто це правило написав двома абзацами вище.
- 01 CRM на Markdown, частина 1: як створити CRM за вечір — покроково, з ШІ-агентом, який сам шукає лідів · CRM на Markdown Покроковий гайд по робочій CRM без бази даних, SaaS і залежностей: ставите Claude Cowork або Claude Code, додаєте скіл md-crm двома командами чи одним ZIP, підключаєте розширення Chrome — і агент тріажує видачу пошуку LinkedIn, яку ви гортаєте, заводить картки контактів і не дає дошці брехати. Говорите з ним звичайними словами: додай контакт, запиши її відповідь, що горить. Той самий скелет працює як ATS для найму. У фіналі — що агент бере на себе, а що лишається людині, і контакт, якщо захочете те саме під вашу воронку.
- 11 My Architect, частина 11: вісімсот комітів, які писав не я · My Architect Не демо, а живий проєкт — конвеєр відео на 802 коміти за 78 діб, де є фронт, бек, рендер відео, пітонівські сайдкари й п'ять вендорів моделей, і все це тримає my_architect. Усередині — справжні цифри з трекера (650 вузлів, 296 вимог, 63 RFC), як вимога зчеплена з комітом і тестом через гейт покриття, що роняє збірку, чому до коду я малюю HTML-вайрфрейми, що коміти насправді міряють в історії «віддаю задачу на ніч і вранці вона зроблена» — у доби два горби, а ранкові коміти вдвічі більші за денні, — і чому все це відчиняє двері команді, а не зачиняє їх.
- 06 Від полотна до студії: бібліотека, паралельний запуск і авто-оформлення роликів · Video Generator Раніше полотно збирало один ролик. Тепер у нього є ім'я — Vini Studio — і воно виросло з графа в робочий простір, де ролики можна гнати пачками. Всередині: чому бібліотека елементів і кеш рендеру — один механізм над таблицею артефактів; менеджер промптів із системними та своїми шаблонами; вузол, який стискає минулу серію в тисячу токенів пам'яті; паралельний запуск і баг топосорту, через який сцени стартували раніше за сценариста; субтитри не з мого сценарію, а з того, що реально сказано в кадрі; дизайн-система, згенерована одним промптом, і рендер оформлення на Remotion. І чесно про цифри — дванадцять доларів за ролик і 22% додивлянь.
- 05 Ті самі герої в ІІ-роликах: універсальні елементи замість першого кадру · Video Generator У другій серії «Шерифа Картофеля» персонажів побільшало, і трюк з першим кадром перестав витягувати — щоб герої не розповзалися від сцени до сцени, я перевів полотно на референси, мої «універсальні елементи». Всередині: чому відеомоделі змушують обирати між першим кадром і елементами (і чому Kling — виняток), скільки коштують 8 секунд у Grok, Gemini і Seedance, трюк із 480p, теги ImageRef і особливі прикмети героїв. Плюс чесний розбір багів шостої сцени — і готова серія у фіналі.
- 04 Своє нодове полотно для відео: збираю ролик цілком на одному графі · Video Generator Перші три частини серії розбирали пайплайн по шматках — LLM для сценариста, відеомодель, розкадровку. Тут показую все полотно цілком: свій нодовий редактор на litegraph і ComfyUI-ядрі, де Claude пише сценарій, персонажі живуть як багаторазові «душі», а трюк «один кадр → відео» тримає зав'язку сцени. Плюс перший ролик, який полотно зібрало саме, і розбір бага «капустяний капелюх», що навчив мене найбільшого.
- 10 My Architect, частина 10: пам'ять про репозиторій — код-граф, якому заборонено вірити на слово · My Architect Продовження історії recursive-context: чотири релізи за день вчать агента персистентному графу коду (Graphify) під жорсткими правилами недовіри — freshness-гейт, факти лише з живих файлів. Плюс контрольований A/B-замір «граф проти grep» на NestJS: −71% токенів на класі «розуміння», паритет на решті — і приховані суб-агентні витрати, через які наївні бенчмарки брешуть.
- 09 My Architect, частина 9: Recursive context — як ми навчили агента чесно казати, чого він не прочитав · My Architect Від статті MIT про Recursive Language Models до скіла recursive-context за один день: чому величезне контекстне вікно не розв'язує проблему великих даних, як fan-out ізольованих суб-агентів із чесним покриттям замінив python-бібліотеку і що знайшлося лише живими прогонами — від baseline, який виявився занадто добрим, до бага у 14 мілісекунд.
- 08 My Architect, частина 8: Event Storming як контроль послідовності, а не ще одна діаграма · My Architect Діаграма-картинка нічого не перевіряє. Event Storming перевіряє: у кожної події є причина, у команди — наслідок. Як агент ганяє дошку через детермінований аналізатор послідовності, лагодить механічні проломи до нуля й лишає невирішені бізнес-питання на видноті. На живому проєкті Forklift — 5 контекстів, 17 спійманих проломів.
- 03 Сторіборд до відео: бачу весь ролик заздалегідь — і правлю сценарій, поки це дешево · Video Generator Між сценаристом і відеомоделлю в моєму пайплайні з'явився шар, який усе змінив, — розкадровка. Олівцевий сторіборд показує весь ролик заздалегідь: я читаю його, ловлю пласку репліку чи втраченого героя і правлю сценарій, поки це коштує копійки, а не після дорогої генерації відео. Усередині — еволюція з чотирьох стадій, мої промпти повністю і бонусом порівняння чотирьох моделей, які малюють цю розкадровку.
- 02 Grok Imagine 1.5: тестую нову відеомодель — досвід і порівняння · Video Generator Вийшла Grok Imagine 1.5 — свіжа відеомодель xAI з рідним звуком і ліпсинком. Я прогнав її через свій пайплайн на спеціально складній сцені і порівняв із Seedance 2.0, Kling v3 і Veo 3.1. Усередині — чотири відео, мій досвід з Grok і чесний розбір: де вона виграє, а де ні.
- 01 Як обрати LLM для продакшену: сліпа крос-вендорна оцінка · Video Generator Один виклик LLM задає стелю якості кожного відео в моєму пайплайні — і оплачується на кожному. Я протестував чотири моделі наосліп, крос-вендорно, на реальному продакшен-промпті. Найновіша модель виграла вузьку метрику і програла в цілому. Метод і рішення «якість за долар».
- 07 My Architect, частина 7: Obsidian, Claude Code docs і OpenClaw — польові нотатки · My Architect Кожен із них я пробував з однією метою: бути продуктивним на реальних проєктах з AI. Яку роботу насправді роблять Obsidian, docs-підхід Claude Code і OpenClaw, де в кожного стеля і що це сказало мені про пам'ять проєкту.
- 06 My Architect, частина 6: сторона людини — WBS, Building Blocks і User Story Map · My Architect Уся серія була про агента, ця частина — про мене. Як архітектор користується My Architect руками: WBS поверх building blocks, User Story Map для пріоритизації і чому діаграма, яку виконує агент, сильніша за будь-яку дошку.
- 05 My Architect, частина 5: дистрибуція через Claude Code marketplace · My Architect MCP-сервер, skill і чотири slash-команди раніше встановлювались вручну. Plugin marketplace Claude Code зводить інсталяцію до двох команд: як влаштований manifest, чому skill живе в публічному репозиторії і чого вимагає дисципліна версій. Фінал серії.
- 04 My Architect, частина 4: робочий цикл агента · My Architect Як агент веде проєкт тижнями: get_next_task обирає роботу, доки оновлюються по ходу, відкладені айтеми стають вузлами, а /reconcile звіряє план із реальним кодом.
- 03 My Architect, частина 3: модель планування · My Architect Як My Architect моделює проєкт, щоб агент планував як архітектор: ієрархія з пресетами, чотири типи вимог зі спадкуванням вниз по дереву, лінтер назв і User Story Map текстом. Третя стаття серії.
- 02 My Architect, частина 2: архітектура без бази даних · My Architect Файли — агентно-нативний вибір, база даних тут зайвий тягар. YAML і Markdown як сховище: атомарний запис через rename, м'ютекс проєкту після реального бага з втратою даних, жива синхронізація через chokidar і WebSocket.
- 01 My Architect, частина 1: пам'ять і план для AI-агента · My Architect Агент забуває проєкт після кожної сесії. Як My Architect зберігає план, вимоги й рішення між сесіями: людині UI, агенту MCP. Перша стаття серії з семи.
Серія · 01–07
Video Generator
- 01 Як обрати LLM для продакшену: сліпа крос-вендорна оцінка Один виклик LLM задає стелю якості кожного відео в моєму пайплайні — і оплачується на кожному. Я протестував чотири моделі наосліп, крос-вендорно, на реальному продакшен-промпті. Найновіша модель виграла вузьку метрику і програла в цілому. Метод і рішення «якість за долар».
- 02 Grok Imagine 1.5: тестую нову відеомодель — досвід і порівняння Вийшла Grok Imagine 1.5 — свіжа відеомодель xAI з рідним звуком і ліпсинком. Я прогнав її через свій пайплайн на спеціально складній сцені і порівняв із Seedance 2.0, Kling v3 і Veo 3.1. Усередині — чотири відео, мій досвід з Grok і чесний розбір: де вона виграє, а де ні.
- 03 Сторіборд до відео: бачу весь ролик заздалегідь — і правлю сценарій, поки це дешево Між сценаристом і відеомоделлю в моєму пайплайні з'явився шар, який усе змінив, — розкадровка. Олівцевий сторіборд показує весь ролик заздалегідь: я читаю його, ловлю пласку репліку чи втраченого героя і правлю сценарій, поки це коштує копійки, а не після дорогої генерації відео. Усередині — еволюція з чотирьох стадій, мої промпти повністю і бонусом порівняння чотирьох моделей, які малюють цю розкадровку.
- 04 Своє нодове полотно для відео: збираю ролик цілком на одному графі Перші три частини серії розбирали пайплайн по шматках — LLM для сценариста, відеомодель, розкадровку. Тут показую все полотно цілком: свій нодовий редактор на litegraph і ComfyUI-ядрі, де Claude пише сценарій, персонажі живуть як багаторазові «душі», а трюк «один кадр → відео» тримає зав'язку сцени. Плюс перший ролик, який полотно зібрало саме, і розбір бага «капустяний капелюх», що навчив мене найбільшого.
- 05 Ті самі герої в ІІ-роликах: універсальні елементи замість першого кадру У другій серії «Шерифа Картофеля» персонажів побільшало, і трюк з першим кадром перестав витягувати — щоб герої не розповзалися від сцени до сцени, я перевів полотно на референси, мої «універсальні елементи». Всередині: чому відеомоделі змушують обирати між першим кадром і елементами (і чому Kling — виняток), скільки коштують 8 секунд у Grok, Gemini і Seedance, трюк із 480p, теги ImageRef і особливі прикмети героїв. Плюс чесний розбір багів шостої сцени — і готова серія у фіналі.
- 06 Від полотна до студії: бібліотека, паралельний запуск і авто-оформлення роликів Раніше полотно збирало один ролик. Тепер у нього є ім'я — Vini Studio — і воно виросло з графа в робочий простір, де ролики можна гнати пачками. Всередині: чому бібліотека елементів і кеш рендеру — один механізм над таблицею артефактів; менеджер промптів із системними та своїми шаблонами; вузол, який стискає минулу серію в тисячу токенів пам'яті; паралельний запуск і баг топосорту, через який сцени стартували раніше за сценариста; субтитри не з мого сценарію, а з того, що реально сказано в кадрі; дизайн-система, згенерована одним промптом, і рендер оформлення на Remotion. І чесно про цифри — дванадцять доларів за ролик і 22% додивлянь.
- 07 Генератор відео, частина 7: як я перевіряю, чи модель зберігає героя Двоє героїв, круасан та експерименти у Vini Studio. Як я перевіряю сталість персонажів, відтворюю збої й змінюю гіпотезу, коли наступна перевірка їй суперечить.
Серія · 01–02
CRM на Markdown
- 01 CRM на Markdown, частина 1: як створити CRM за вечір — покроково, з ШІ-агентом, який сам шукає лідів Покроковий гайд по робочій CRM без бази даних, SaaS і залежностей: ставите Claude Cowork або Claude Code, додаєте скіл md-crm двома командами чи одним ZIP, підключаєте розширення Chrome — і агент тріажує видачу пошуку LinkedIn, яку ви гортаєте, заводить картки контактів і не дає дошці брехати. Говорите з ним звичайними словами: додай контакт, запиши її відповідь, що горить. Той самий скелет працює як ATS для найму. У фіналі — що агент бере на себе, а що лишається людині, і контакт, якщо захочете те саме під вашу воронку.
- 02 CRM на Markdown, частина 2: 27 годин, 23 коміти й каталог провалів Анатомія CRM на Markdown, зібраної з ШІ-агентом на живому проєкті, — розказана через провали, бо саме з них виросло кожне правило. Чужа фраза, записана як голос власника; готовий коментар, опублікований під чужим постом; мовчання користувача, пояснене продуктом, поки людина переїжджала. Три породи провалів — дані, процес, інтерпретація — з механізмом і ціною кожного; чотири рішення, скасовані через години після ухвалення; і головний урок усієї затії: правило без сторожа не виживає — навіть у того, хто це правило написав двома абзацами вище.
Серія · 01–11
My Architect
- 01 My Architect, частина 1: пам'ять і план для AI-агента Агент забуває проєкт після кожної сесії. Як My Architect зберігає план, вимоги й рішення між сесіями: людині UI, агенту MCP. Перша стаття серії з семи.
- 02 My Architect, частина 2: архітектура без бази даних Файли — агентно-нативний вибір, база даних тут зайвий тягар. YAML і Markdown як сховище: атомарний запис через rename, м'ютекс проєкту після реального бага з втратою даних, жива синхронізація через chokidar і WebSocket.
- 03 My Architect, частина 3: модель планування Як My Architect моделює проєкт, щоб агент планував як архітектор: ієрархія з пресетами, чотири типи вимог зі спадкуванням вниз по дереву, лінтер назв і User Story Map текстом. Третя стаття серії.
- 04 My Architect, частина 4: робочий цикл агента Як агент веде проєкт тижнями: get_next_task обирає роботу, доки оновлюються по ходу, відкладені айтеми стають вузлами, а /reconcile звіряє план із реальним кодом.
- 05 My Architect, частина 5: дистрибуція через Claude Code marketplace MCP-сервер, skill і чотири slash-команди раніше встановлювались вручну. Plugin marketplace Claude Code зводить інсталяцію до двох команд: як влаштований manifest, чому skill живе в публічному репозиторії і чого вимагає дисципліна версій. Фінал серії.
- 06 My Architect, частина 6: сторона людини — WBS, Building Blocks і User Story Map Уся серія була про агента, ця частина — про мене. Як архітектор користується My Architect руками: WBS поверх building blocks, User Story Map для пріоритизації і чому діаграма, яку виконує агент, сильніша за будь-яку дошку.
- 07 My Architect, частина 7: Obsidian, Claude Code docs і OpenClaw — польові нотатки Кожен із них я пробував з однією метою: бути продуктивним на реальних проєктах з AI. Яку роботу насправді роблять Obsidian, docs-підхід Claude Code і OpenClaw, де в кожного стеля і що це сказало мені про пам'ять проєкту.
- 08 My Architect, частина 8: Event Storming як контроль послідовності, а не ще одна діаграма Діаграма-картинка нічого не перевіряє. Event Storming перевіряє: у кожної події є причина, у команди — наслідок. Як агент ганяє дошку через детермінований аналізатор послідовності, лагодить механічні проломи до нуля й лишає невирішені бізнес-питання на видноті. На живому проєкті Forklift — 5 контекстів, 17 спійманих проломів.
- 09 My Architect, частина 9: Recursive context — як ми навчили агента чесно казати, чого він не прочитав Від статті MIT про Recursive Language Models до скіла recursive-context за один день: чому величезне контекстне вікно не розв'язує проблему великих даних, як fan-out ізольованих суб-агентів із чесним покриттям замінив python-бібліотеку і що знайшлося лише живими прогонами — від baseline, який виявився занадто добрим, до бага у 14 мілісекунд.
- 10 My Architect, частина 10: пам'ять про репозиторій — код-граф, якому заборонено вірити на слово Продовження історії recursive-context: чотири релізи за день вчать агента персистентному графу коду (Graphify) під жорсткими правилами недовіри — freshness-гейт, факти лише з живих файлів. Плюс контрольований A/B-замір «граф проти grep» на NestJS: −71% токенів на класі «розуміння», паритет на решті — і приховані суб-агентні витрати, через які наївні бенчмарки брешуть.
- 11 My Architect, частина 11: вісімсот комітів, які писав не я Не демо, а живий проєкт — конвеєр відео на 802 коміти за 78 діб, де є фронт, бек, рендер відео, пітонівські сайдкари й п'ять вендорів моделей, і все це тримає my_architect. Усередині — справжні цифри з трекера (650 вузлів, 296 вимог, 63 RFC), як вимога зчеплена з комітом і тестом через гейт покриття, що роняє збірку, чому до коду я малюю HTML-вайрфрейми, що коміти насправді міряють в історії «віддаю задачу на ніч і вранці вона зроблена» — у доби два горби, а ранкові коміти вдвічі більші за денні, — і чому все це відчиняє двері команді, а не зачиняє їх.