← Назад Harupa
EN RU UA BY PL

Статті

Нотатки про архітектуру, AI-агентів та LLM у продакшені — серіями та окремими постами.

Серія · 01–11

My Architect

  1. 01 My Architect, частина 1: пам'ять і план для AI-агента 2026-06-04 Агент забуває проєкт після кожної сесії. Як My Architect зберігає план, вимоги й рішення між сесіями: людині UI, агенту MCP. Перша стаття серії з семи.
  2. 02 My Architect, частина 2: архітектура без бази даних 2026-06-05 Файли — агентно-нативний вибір, база даних тут зайвий тягар. YAML і Markdown як сховище: атомарний запис через rename, м'ютекс проєкту після реального бага з втратою даних, жива синхронізація через chokidar і WebSocket.
  3. 03 My Architect, частина 3: модель планування 2026-06-06 Як My Architect моделює проєкт, щоб агент планував як архітектор: ієрархія з пресетами, чотири типи вимог зі спадкуванням вниз по дереву, лінтер назв і User Story Map текстом. Третя стаття серії.
  4. 04 My Architect, частина 4: робочий цикл агента 2026-06-07 Як агент веде проєкт тижнями: get_next_task обирає роботу, доки оновлюються по ходу, відкладені айтеми стають вузлами, а /reconcile звіряє план із реальним кодом.
  5. 05 My Architect, частина 5: дистрибуція через Claude Code marketplace 2026-06-08 MCP-сервер, skill і чотири slash-команди раніше встановлювались вручну. Plugin marketplace Claude Code зводить інсталяцію до двох команд: як влаштований manifest, чому skill живе в публічному репозиторії і чого вимагає дисципліна версій. Фінал серії.
  6. 06 My Architect, частина 6: сторона людини — WBS, Building Blocks і User Story Map 2026-06-09 Уся серія була про агента, ця частина — про мене. Як архітектор користується My Architect руками: WBS поверх building blocks, User Story Map для пріоритизації і чому діаграма, яку виконує агент, сильніша за будь-яку дошку.
  7. 07 My Architect, частина 7: Obsidian, Claude Code docs і OpenClaw — польові нотатки 2026-06-10 Кожен із них я пробував з однією метою: бути продуктивним на реальних проєктах з AI. Яку роботу насправді роблять Obsidian, docs-підхід Claude Code і OpenClaw, де в кожного стеля і що це сказало мені про пам'ять проєкту.
  8. 08 My Architect, частина 8: Event Storming як контроль послідовності, а не ще одна діаграма 2026-06-29 Діаграма-картинка нічого не перевіряє. Event Storming перевіряє: у кожної події є причина, у команди — наслідок. Як агент ганяє дошку через детермінований аналізатор послідовності, лагодить механічні проломи до нуля й лишає невирішені бізнес-питання на видноті. На живому проєкті Forklift — 5 контекстів, 17 спійманих проломів.
  9. 09 My Architect, частина 9: Recursive context — як ми навчили агента чесно казати, чого він не прочитав 2026-07-03 Від статті MIT про Recursive Language Models до скіла recursive-context за один день: чому величезне контекстне вікно не розв'язує проблему великих даних, як fan-out ізольованих суб-агентів із чесним покриттям замінив python-бібліотеку і що знайшлося лише живими прогонами — від baseline, який виявився занадто добрим, до бага у 14 мілісекунд.
  10. 10 My Architect, частина 10: пам'ять про репозиторій — код-граф, якому заборонено вірити на слово 2026-07-04 Продовження історії recursive-context: чотири релізи за день вчать агента персистентному графу коду (Graphify) під жорсткими правилами недовіри — freshness-гейт, факти лише з живих файлів. Плюс контрольований A/B-замір «граф проти grep» на NestJS: −71% токенів на класі «розуміння», паритет на решті — і приховані суб-агентні витрати, через які наївні бенчмарки брешуть.
  11. 11 My Architect, частина 11: вісімсот комітів, які писав не я 2026-08-02 Не демо, а живий проєкт — конвеєр відео на 802 коміти за 78 діб, де є фронт, бек, рендер відео, пітонівські сайдкари й п'ять вендорів моделей, і все це тримає my_architect. Усередині — справжні цифри з трекера (650 вузлів, 296 вимог, 63 RFC), як вимога зчеплена з комітом і тестом через гейт покриття, що роняє збірку, чому до коду я малюю HTML-вайрфрейми, що коміти насправді міряють в історії «віддаю задачу на ніч і вранці вона зроблена» — у доби два горби, а ранкові коміти вдвічі більші за денні, — і чому все це відчиняє двері команді, а не зачиняє їх.
Серія · 01–06

Video Generator

  1. 01 Як обрати LLM для продакшену: сліпа крос-вендорна оцінка 2026-06-17 Один виклик LLM задає стелю якості кожного відео в моєму пайплайні — і оплачується на кожному. Я протестував чотири моделі наосліп, крос-вендорно, на реальному продакшен-промпті. Найновіша модель виграла вузьку метрику і програла в цілому. Метод і рішення «якість за долар».
  2. 02 Grok Imagine 1.5: тестую нову відеомодель — досвід і порівняння 2026-06-18 Вийшла Grok Imagine 1.5 — свіжа відеомодель xAI з рідним звуком і ліпсинком. Я прогнав її через свій пайплайн на спеціально складній сцені і порівняв із Seedance 2.0, Kling v3 і Veo 3.1. Усередині — чотири відео, мій досвід з Grok і чесний розбір: де вона виграє, а де ні.
  3. 03 Сторіборд до відео: бачу весь ролик заздалегідь — і правлю сценарій, поки це дешево 2026-06-23 Між сценаристом і відеомоделлю в моєму пайплайні з'явився шар, який усе змінив, — розкадровка. Олівцевий сторіборд показує весь ролик заздалегідь: я читаю його, ловлю пласку репліку чи втраченого героя і правлю сценарій, поки це коштує копійки, а не після дорогої генерації відео. Усередині — еволюція з чотирьох стадій, мої промпти повністю і бонусом порівняння чотирьох моделей, які малюють цю розкадровку.
  4. 04 Своє нодове полотно для відео: збираю ролик цілком на одному графі 2026-07-12 Перші три частини серії розбирали пайплайн по шматках — LLM для сценариста, відеомодель, розкадровку. Тут показую все полотно цілком: свій нодовий редактор на litegraph і ComfyUI-ядрі, де Claude пише сценарій, персонажі живуть як багаторазові «душі», а трюк «один кадр → відео» тримає зав'язку сцени. Плюс перший ролик, який полотно зібрало саме, і розбір бага «капустяний капелюх», що навчив мене найбільшого.
  5. 05 Ті самі герої в ІІ-роликах: універсальні елементи замість першого кадру 2026-07-17 У другій серії «Шерифа Картофеля» персонажів побільшало, і трюк з першим кадром перестав витягувати — щоб герої не розповзалися від сцени до сцени, я перевів полотно на референси, мої «універсальні елементи». Всередині: чому відеомоделі змушують обирати між першим кадром і елементами (і чому Kling — виняток), скільки коштують 8 секунд у Grok, Gemini і Seedance, трюк із 480p, теги ImageRef і особливі прикмети героїв. Плюс чесний розбір багів шостої сцени — і готова серія у фіналі.
  6. 06 Від полотна до студії: бібліотека, паралельний запуск і авто-оформлення роликів 2026-07-22 Раніше полотно збирало один ролик. Тепер у нього є ім'я — Vini Studio — і воно виросло з графа в робочий простір, де ролики можна гнати пачками. Всередині: чому бібліотека елементів і кеш рендеру — один механізм над таблицею артефактів; менеджер промптів із системними та своїми шаблонами; вузол, який стискає минулу серію в тисячу токенів пам'яті; паралельний запуск і баг топосорту, через який сцени стартували раніше за сценариста; субтитри не з мого сценарію, а з того, що реально сказано в кадрі; дизайн-система, згенерована одним промптом, і рендер оформлення на Remotion. І чесно про цифри — дванадцять доларів за ролик і 22% додивлянь.